19 червня 2026 р.

Генеральний секретар ООН оприлюднив щорічний звіт «Діти та збройні конфлікти» за 2025 рік, який серед іншого засвідчує, що українські діти продовжують зазнавати широкого спектра серйозних порушень, які вчиняє Російська Федерація, зокрема предметно фіксує долю українських дітей, депортованих, примусово переміщених або тих, хто залишається на тимчасово окупованих територіях.
Генеральний секретар висловлює глибоке занепокоєння тим, що місцезнаходження багатьох переміщених і депортованих дітей досі залишається невідомим і закликає Російську Федерацію співпрацювати з ООН та іншими сторонами заради їхнього повернення. Окремо він наголошує на неприпустимості будь-яких змін правового статусу цих дітей — зокрема громадянства та сімейних зв’язків, у тому числі для дітей, народжених на тимчасово окупованих територіях.
«Я глибоко стурбований тим, що місцезнаходження переміщених або депортованих дітей залишається невідомим. Я закликаю Російську Федерацію продовжувати співпрацю з відповідними сторонами, зокрема з ООН, заради повернення українських дітей. Я також закликаю Російську Федерацію не допускати жодних змін правового статусу українських дітей — включно з громадянством і сімейними зв’язками — у тому числі дітей, народжених на тимчасово окупованих територіях. Я закликаю всі сторони керуватися принципом найкращих інтересів дитини», — йдеться в доповіді.
Максим Максимов, керівник ініціативи Bring Kids Back UA, наголошує, що ця доповідь — ще одне підтвердження того, що проблема українських дітей давно вийшла за межі гуманітарного виміру:
«Йдеться не лише про те, щоб повернути дітей додому, а й про захист їхніх прав, безпеки та ідентичності — а це потребує комплексної міжнародно-правової відповіді. Сотні тисяч українських дітей досі перебувають під контролем Росії та щодня стають жертвами її злочинів. Їхнє повернення — це умова справжнього миру і водночас перевірка всього світу на людяність. Якщо світ заплющить на це очі, він фактично легітимізує такі злочини», — зазначає він.
Доповідь також фіксує широкий спектр тяжких порушень проти українських дітей, скоєних унаслідок російської агресії. Серед верифікованих ООН — вбивства та поранення дітей, переважна більшість яких спричинена застосуванням вибухової зброї великої площі ураження, зокрема внаслідок далекобійних ударів по населених пунктах далеко від лінії фронту. Доповідь окремо відзначає напади на школи та лікарні, сексуальне насильство щодо дівчат, використання дітей як інформаторів, а також блокування гуманітарного доступу — насамперед через удари по енергетичній інфраструктурі, що позбавляли дітей доступу до електро-, тепло- та водопостачання.
Четвертий рік поспіль збройні сили Російської Федерації включені до переліку сторін, які вчиняють тяжкі порушення проти дітей в Україні, — за вбивства й каліцтва, а також напади на школи та лікарні.
