Свідчення українців, які пережили окупацію та полон, заслухані під час міжнародної конференції Pathways to Peace

 Вчора до Торонто на Другу міжнародну конференцію з питань повернення українських дітей, затриманих цивільних і військовополонених Pathways to Peace прибули 83 делегації: 72 держави та 11 міжнародних організацій. Делегати заслухали свідчення українців, які пережили окупацію та полон, а також національні заяви держав і міжнародних організацій.

Дарія і Матвій, яким 18 і 19 років, виросли в окупованому Криму, а тепер живуть на підконтрольній Україні території. Дарія розповіла про російську школу, де будь-яку згадку про український Крим заборонили. Учням показували фільми, у яких українців називали нацистами, змушували писати листи подяки російським військовим і малювати літеру Z — символ, яким Росія позначає свою війну проти України. 

«Тоді ми не розуміли, що нас готують до справжньої війни. З десяти років дівчата вчилися надавати медичну допомогу, а хлопців навчали поводитися зі зброєю. Нас готували бути російськими солдатами. <…> Мене ніхто фізично не викрадав — як і десятки тисяч українських дітей, які досі залишаються на окупованих територіях. Але в мене вкрали найголовніше, що я мала: мою ідентичність, мою країну, мої права, моє майбутнє», — сказала Дарія.

Матвій — з Євпаторії, йому було шість років, коли Росія окупувала Крим. Він розповів про кадетські класи, які Росія масово відкриває в Криму та на інших окупованих територіях, щоб готувати дітей до військової служби. До їхньої школи приходив військовий, який щойно повернувся з фронту, і казав учням, що «справжній чоловік» у 18 років теж піде вбивати українців. Щоб уникнути призову, Матвій вступив до університету в Москві, де навчався ще пів року тому. Документи для виїзду він отримував у Білорусі, і на кожному етапі його могли затримати й призвати до армії.

Дарія і Матвій познайомилися в центрі Save Ukraine. «Ми зустрілися, закохалися — і тепер ми одружені. Від нашого весілля минуло три тижні», — розповіла Дарія. Нині вона вивчає психологію, щоб допомагати дітям, які пережили війну.

Морський піхотинець Юліан, захисник Маріуполя, провів у російському полоні два з половиною роки й змінив кілька в'язниць на окупованих територіях і в Росії. Він описав систему утримання українських військовополонених і цивільних, побудовану на болю, страху й голоді. За його словами, щонайменше чверть людей, яких він зустрів у цих в'язницях, були цивільними. Він не знає нікого, хто бачив би там представників міжнародних організацій. «Поверніть моїх хлопців додому. Поверніть додому всіх українських військовополонених, цивільних і дітей», — закликав Юліан.

Маргарита Шабанова розповіла про свого чоловіка Дмитра Шабанова, працівника Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ. Його незаконно затримали у квітні 2022 року в окупованому Луганську, коли він виконував службові обов'язки. Невизнаний «суд» засудив Дмитра та його колегу Максима Петрова до 13 років, а Вадима Голду до 14 років. Дмитра і Максима згодом перевезли до колоній у Сибіру. На день конференції Дмитро провів в ув'язненні 1 627 днів. Маргарита закликала делегації називати імена всіх трьох і не зупинятися, доки їх не звільнять. «Я приїхала до Торонто заради вашого голосу і ваших дій. Сподіваюся, що можу розраховувати і на те, і на інше», — сказала вона.