Верховна Рада України та ініціатива Президента України Bring Kids Back UA провели експертні зустрічі з народними депутатами

Верховна Рада України та ініціатива Президента України Bring Kids Back UA провели експертні зустрічі 13 та 15 жовтня з народними депутатами, щоб посилювати спільну роботу заради повернення українських дітей, їхньої реінтеграції та відповідальності за злочини проти них.

13 та 15 жовтня відбулися чергові зустрічі в межах платформи, започаткованої заступницею Голови Верховної Ради України Оленою Кондратюк спільно з Bring Kids Back UA.

13 жовтня говорили про результати конференції в Торонто та реінтеграцію дітей і молоді після повернення з депортації й окупації.

Фахівці оцінюють потреби дитини та складають індивідуальний план супроводу. Він може включати психологічну й медичну допомогу, відновлення документів, тимчасове житло, повернення до навчання та надолуження освітніх втрат. Для молоді важливі також професійне навчання й можливість працевлаштування. Психологи працюють не лише з дітьми, а й із батьками та опікунами, допомагаючи родинам адаптуватися після повернення. Довгостроковий супровід має забезпечувати доступ до потрібних послуг у громаді, де дитина житиме.

«Із 2023 року ми працюємо над тим, щоби кожна дитина та молода людина після повернення отримувала підтримку, відповідно до своїх потреб. Наша мета — інтегрувати цю підтримку в державну політику та систему державних послуг, запровадити єдиний стандарт реінтеграційного супроводу та розвинути мережу надавачів послуг у громадах. Це дозволить забезпечувати системну підтримку дітей і молоді, незалежно від того, де вони проживають», — Кирило Лапко, заступник голови Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей.

Окремо обговорили підготовку пілотування послуги супроводу та реінтеграції в громадах. Серед практичних перешкод — нестача житла та затримки з відновленням українських документів, які ускладнюють доступ до навчання, медичних послуг і виплат. Учасники погодилися продовжити опрацювання юридичних механізмів відновлення документів та обговорили залучення Державної міграційної служби до окремої зустрічі.

15 жовтня зосередилися на санкційній політиці: як узгоджувати рішення партнерів, посилювати тиск на причетних до злочинів проти дітей та використовувати для цього можливості парламентської дипломатії.

«Аналіз семи ключових юрисдикцій показує, що лише 5% підсанкційних осіб за злочини проти українських дітей присутні в усіх списках одночасно. 42% осіб, включених до українського санкційного списку, взагалі відсутні у списках наших міжнародних партнерів. Разом з народними депутатами і Bring Kids Back UA домовилися активізувати і координувати спільну роботу з уніфікації санкційних списків між Україною, ЄС, Великою Британією та іншими державами членами Ради Європи за злочини проти українських дітей. Створення такого єдиного списку передбачено резолюціями ПАРЄ. Це питання ми також будемо піднімати на дебатах щодо індоктринації та мілітаризації українських дітей, які плануються цього року в Європарламенті», — Олена Кондратюк, заступниця Голови Верховної Ради України.

«Скоординована робота перетворюється на конкретні санкційні рішення. Перед засіданням Міжнародної коаліції за повернення українських дітей у Брюсселі Україна передала партнерам єдиний список, зібраний на основі інформації державних структур та неурядових організацій.  Це допомогло зблизити санкційні рішення партнерів. На конференції в Торонто Європейський Союз і Канада оголосили про нові санкційні пакети за злочини проти українських дітей. Разом із парламентарями, урядами та громадськими організаціями ми маємо домагатися нових рішень, щоб санкції охоплювали більше причетних до цих злочинів, діяли в більшій кількості країн і реально обмежували можливості тих, хто їх організовує та вчиняє. Усі причетні мають бути встановлені й притягнуті до відповідальності», — зазначив Максим Максимов.

Санкційна робота має охоплювати організаторів, виконавців і тих, хто фінансує ці практики, та доповнювати пошук і повернення дітей, гуманітарні зусилля й правосуддя.

«Порушення прав українських дітей не закінчуються депортацією. Росія розриває їхні зв’язки з родинами та Україною, нав’язує російську ідентичність і залучає до військової підготовки. Тому на міжнародних майданчиках важливо говорити про весь масштаб цих порушень, включно з індоктринацією та мілітаризацією. Парламентарі можуть безпосередньо взаємодіяти з колегами в інших державах, допомагати утримувати ці питання в політичному порядку денному та посилювати міжнародний тиск. Наша спільна мета — повернути всіх українських дітей і домогтися, щоб жодне порушення їхніх прав, вчинене Росією, не залишилося безкарним», — Юлія Усенко, керівниця напряму відповідальності Bring Kids Back UA.

«Санкції за злочини проти українських дітей мають залишатися високо в політичному порядку денному. Народні депутати можуть посилювати цю роботу, використовуючи можливості парламентської дипломатії», — Владислав Власюк, радник — уповноважений Президента України з питань санкційної політики.

Серед наступних кроків — зведення наявних санкційних списків різних країн, щоб оцінити їхню узгодженість, виявити прогалини та визначити, де обмеження можуть мати найбільший ефект. Паралельно триватиме опрацювання питань підтримки дітей і молоді після повернення та інформаційне забезпечення парламентської адвокації.